Митне консультування

Дозволи й контроль: питання етапу закупівлі

Дозвільні вимоги чіпляються не до назви товару, а до його коду, тому «той самий продукт» від іншого постачальника раптом починає потребувати документа, якого торік не було. До розміщення замовлення ми з'ясовуємо три речі: чи підпадає товар під ліцензування, санітарний, ветеринарний, фітосанітарний або радіологічний контроль; хто фізично отримує кожен документ; і на який момент він має існувати.

Ролі тут не симетричні, і це зазвичай недооцінюють. Частину документів може отримати лише продавець і лише в країні відправлення: фітосанітарний сертифікат після відвантаження вже не видадуть, тож обов'язок його надати має стояти в контракті, а не в проханні. Іншу частину готує імпортер, і заздалегідь: реєстрації та заяви мають бути закриті до прибуття вантажу. Тому розмову ведемо на етапі закупівлі, коли постачальника ще можна вибрати за тим, що він здатен видати.

Чому обирають Блек Порт?

Консультують штатні ліцензовані митні брокери, а не сторонні радники: вони самі подають декларації, ведуть листування з митницею й відповідають на її запити. Тому порада спирається на те, як норма застосовується на кордоні, а не лише на те, як вона написана, — і тому ми не даємо висновку, за який не готові відповідати на оформленні.

А якщо після розрахунку ви вирішите везти, передавати нікому нічого не треба: транспорт і брокери в компанії свої. Вибір митного режиму та митниці оформлення — це вже частина оформлення, і про нього ми пишемо на сторінці митного оформлення.

Що входить у послугу

• Перевірка коду, який дав постачальник, за технічним описом і специфікацією
• Повна вартість ввезення до відправлення: мито, ПДВ, акциз, додаткові мита
• Аналіз преференцій за угодами про вільну торгівлю та вимог до підтвердження походження
• Вимоги щодо дозволів, ліцензування та сертифікації за вашим товаром
• Перевірка базису постачання та формулювань у контракті й інвойсі до підписання
• Постійне інформування про нормативні зміни за вашим товаром

Коли варто спитати заздалегідь

Не кожна поставка цього потребує. Питання варто поставити до відправлення у таких випадках:

• Товар для вас новий — або новий постачальник, або нова країна походження.
• Код вам дав постачальник: він узятий з іноземної номенклатури й написаний під його експортну декларацію, а не під ваше ввезення.
• Контракт ще не підписано: базис постачання й формулювання в інвойсі поки що коштують один лист, а не переоформлення.
• Потрібна повна вартість ввезення — для тендера, бюджету або ціни на полиці.
• Товар може підпадати під ліцензування або під один із видів державного контролю на кордоні.
• Митниця вже не погоджувалася з вашою класифікацією або митною вартістю.

Скільки насправді коштує ввезення

Платежі рахують не від суми в інвойсі: база ширша за ціну товару, а ПДВ нараховують уже поверх мита — як саме вона складається, розписано на сторінці митного оформлення. Для рішення до відправлення важливий наслідок: помилка в коді спрацьовує двічі, спершу в миті, потім у базі ПДВ, і чим дорожча партія, тим більший розрив між двома прочитаннями одного коду.

Друге, що випадає з ранньої оцінки: ставка в тарифі не завжди остаточна. На окремі товари певного походження діють антидемпінгові чи спеціальні мита, підакцизні групи додають акциз із власною базою нарахування. У протилежний бік працює преференція за угодою про вільну торгівлю — але вона залежить від походження товару, а не від того, звідки його відвантажили.

І третє, суто грошове: для платника ПДВ імпортний ПДВ — не витрата, а відволікання обігових коштів, бо далі він іде в податковий кредит. Але на кордоні його сплачують повністю й одразу, тож у бюджеті поставки він має стояти окремо, а не всередині ціни товару.

Умови постачання: що Інкотермс вирішує, а що ні

Термін Інкотермс 2020 розподіляє між продавцем і покупцем три речі — перевезення, ризик і митне оформлення — і на цьому зупиняється: момент переходу права власності та умови оплати залишаються предметом контракту. Вибір терміна рухає ще й суму платежів через митну вартість; як саме — на сторінці митного оформлення. Найчастіші непорозуміння, які ми бачимо в контрактах:

• EXW залишає покупцеві й експортне оформлення в країні продавця, чого нерезидент часто просто не може зробити.
• FCA — продавець передає товар перевізнику вже очищеним для експорту; для більшості імпортних контрактів це безпечніша заміна EXW.
• CIF діє лише для морських і внутрішніх водних перевезень і не означає доставку до дверей: ризик переходить ще в порту відвантаження, а мінімальне страхове покриття тут вужче, ніж за CIP.
• За DDP продавець бере на себе мито та імпортний ПДВ, що для нерезидента в Україні майже нездійсненно; DAP залишає розмитнення покупцеві.
• Сам термін без назви місця не означає майже нічого: FCA на складі продавця і FCA в порту відвантаження — це різні витрати, різний ризик і різні документи.

Контракт та інвойс: те, що читає митниця

В інвойсі потрібні опис, що відповідає коду, а не лише торгова назва; кількість в одиницях виміру; ціна за одиницю й загальна сума; валюта; базис постачання з назвою місця; номер і дата контракту; країна походження; вага та кількість місць. Зразки й товар, переданий безоплатно, теж мають мати заявлену вартість — для митних цілей вона обов'язкова навіть тоді, коли грошей за нього ніхто не платить.

Решта — це контракт. Усе, що продавець має зробити для вашого оформлення, працює лише тоді, коли записане до підпису: підтвердження походження, якщо ви розраховуєте на преференційну ставку; опис у документах, що збігається з майбутньою класифікацією; право отримати виправлений документ, не переторговуючи ціну. Після відвантаження це вже не зобов'язання, а послуга.

З чого почати

Класифікація тримається на тому, чим товар є, а не на тому, як він названий у прайсі, тож для першої відповіді потрібен технічний опис або специфікація. Проєкт контракту чи проформу-інвойс варто показати до підпису: базис і формулювання правляться листом, поки документ не підписаний. Деталі самого відправлення — за переліком на сторінці контактів.